ІНЖИР, ОСИ ТА КУЛЬТУРА

 

ІНЖИР (смоква, фіга, винна ягода) — це не фрукт, не овоч і навіть не ягода. Це сіконій — супліддя з безлічі односім’яних плодів, розташованих всередині оболонки. Причому квіти інжиру цвітуть усередину цієї «коробочки».

Але як же відбувається запилення, щоб утворився смачний і корисний інжир?

Природа створила настільки дивовижний механізм, що він існує вже мільйони років. Вона «вигадала» маленьких ос-бластофагів розміром до 2 мм, які й займаються запиленням інжиру.

Отже, на смоківниці розвиваються пагони двох типів: каприфіги та фіги. Каприфіги — це гермафродитні суцвіття, що містять два типи квітів: і чоловічі, і жіночі.

Чоловічі квіти виробляють пилок, але, попри наявність поруч жіночих квітів, каприфіги не здатні перетворитися на їстівні плоди. А от фіги — це суцвіття, які містять тільки жіночі квіти, і саме при їх запиленні та дозріванні утворюється той інжир, який ми їмо.

Запліднена самка оси проникає в каприфігу через спеціальний отвір, розташований на тупому кінці сіконія. Розмір самки дуже малий, але отвір ще менший — і тому вона втрачає свої крила та вусики, щоб пробратися всередину. Після того, як самка відкладає всі яйця, вона гине.

Першими з нового покоління з’являються самці — сліпі, безкрилі, але з потужними щелепами. Вони шукають самок усередині суцвіття, запліднюють їх, а потім прогризають вихід із сіконія — не для себе, а щоб самки могли вибратися з каприфіги. Після цього самець також помирає.

Самка ж, пробираючись до виходу, зачіпає чоловічі квіти й збирає на себе пилок. Після вильоту вона шукає іншу каприфігу для відкладання яєць, але, оскільки зовні фіги й каприфіги виглядають однаково, оса потрапляє в ту, яка їй сподобалась першою. І в залежності від того, куди саме вона потрапить, вона або відкладає яйця, або запилює жіночі квіти.

Часто вважають, що в плодах інжиру міститься багато решток ос. Однак це не так: природа подбала про це. У інжирі є спеціальний фермент — фіцин, який з часом повністю розщеплює рештки ос, що загинули всередині суцвіття.

***

Цікаві факти про інжир

Історія вживання. Інжир вважається одним з найдавніших культурних рослин, вирощених людиною. Його вживали ще в давньому Єгипті та Месопотамії. У багатьох культурах інжир символізує силу та довголіття.

Символіка. У грецькій міфології інжир пов'язують із фіговим листям, яке Адам і Єва використали для прикриття своєї наготи в раю. Це робить інжир символом природної прихованості.

Рослинний латекс. Інжир може виділяти молочний сік або латекс, який може використовуватися як натуральний клей.

Античні римляни використовували його для з'єднання папірусу при виготовленні рукописів.

Плід і квітка. Інжир технічно є сукулентом, а його їстівні частини включають не тільки плід, але й внутрішні частини квітки, які називають сирою. Це робить його унікальним в своєму роді фруктом.

Застосування у кулінарії. Часто використовується у кулінарії як добавка до сирів, солодких страв, салатів і десертів. Він може бути свіжим, вареним, сушеним або виготовленим у формі джему.

Будівельний матеріал. У деяких країнах, таких як Іран, інжирні дерева використовують як будівельний матеріал. Деревина інжиру має твердий та міцний характер, що робить її цінною для створення меблів та різних ремесел.

Природний антибіотик. Листя інжиру володіє антисептичними властивостями і може використовуватися як природний антибіотик. У деяких культурах його використовують для лікування ран та подразнень шкіри.

Сприяє зниженню артеріального тиску. Через велику кількість калію, сприяє регулюванню артеріального тиску. Регулярне вживання може сприяти зниженню ризику розвитку гіпертонії.

Різноманітність сортів. Існує більше 750 різних сортів інжиру. Різноманіття цих сортів включає різницю в розмірах, кольорах шкірки та м'якуша, а також в смакових якостях.

Інжир у вірменській символіці. Інжир є національним символом Вірменії. Вірменська легенда пов'язує виникнення їхньої державності з інжиру.

Багатство культур. Цей фрукт є важливою частиною кулінарної спадщини багатьох країн, включаючи середземноморські регіони, Близький Схід, Індію та Пакистан. Його смак і традиційне використання різняться в різних кулінарних традиціях.

(С) З просторів інету