«ГЕРОИЧЕСКАЯ ЗАЩИТА»

  

29 квітня 2025 року, виступаючи у Волгограді, путін вигадав чергову казку про «Велику Вітчизняну війну». Цього разу він згадав про «стоявших на смерть защитников Минска».

Мінськ був захоплений гітлерівцями стрімко — вже 28 червня 1941 року. Жодної серйозної «оборони» Мінська, жодних боїв за місто не було. Мало того, генералів Західного фронту, які мали захищати Мінськ, а саме Павлова, Клімовських, Грігор’єва і Коробкова було розстріляно у липні 1941 за наказом Сталіна «за трусость, халатность и самовольное оставление стратегических объектов».

Історія захоплення Мінська вермахтом відома насамперед тим, що за шість днів від початку війни на цьому напрямку в полон здалися понад 340 тисяч солдатів Червоної армії. Саме здалися в полон, а зовсім не «стояли на смерть». До речі, Совінформбюро про здачу Мінська просто не повідомило. В історіографії є мова про «мінський котел», а не про «героїчну оборону»...

За часів СРСР оборона Мінська — на відміну від оборони Києва чи Смоленська — взагалі не вважалася героїчним вчинком Червоної армії. Сталін наступного дня після здачі Мінська, сказав до членів Політбюро в зв’язку з цією «героїчною», на думку путіна, «обороною»: «Ленин оставил нам великое наследие, а мы, его наследники, всё это просрали»...

Але ж це Київ тепер «поганий». Про Мінськ можна вигадувати байки, а про Київ і про справді героїчну його оборону тепер не можна згадувати. Бо ж поряд із путіним у Волгограді — «хороший» лукашенко. І ось путін вигадує «стоявших на смерть героїв оборони Мінська». Путін знову — як завжди — свідомо бреше, замість того щоб говорити, хай і гірку, але правду.

Ну і, звісно ж, прямо в цій самій промові путін закликав не перекручувати фактів про війну