ТРАМП І КГБ

Людям цікаво, бо не можуть зрозуміти «набору слів ротом» світового політика.

А також його симпатії.

Тому люди починають докопуватися.

Ну і висувають певні гіпотези, які якось щось починають ніби прояснювати...

The New York Times, 2021

«Компромат» (рос. «компрометуюча інформація»). Автор: Крейґ Анґер (Craig Unger)

Ця книга розповідає про брудні секрети наймогутніших людей світу, зокрема Дональда Трампа.

Вона базується на ексклюзивних інтерв’ю з офіцерами розвідки ЦРУ, ФБР і КДБ, тисячах сторінок розслідувань ФБР, поліцейських звітів і статей у ЗМІ англійською, російською та українською мовами. «Американський компромат» демонструє, що від Трампа до Джеффрі Епштейна компромат використовувався у спецопераціях, набагато зловісніших, ніж може собі уявити громадськість.

Ця книга піднімає, можливо, найважливіше питання епохи Трампа, яке залишається без відповіді:

Чи є Дональд Трамп російським агентом?

Відповідь у «Американському компроматі» — так. І ця книга надає детальний виклад того, як КДБ, ймовірно, вперше «запримітив» Трампа як потенційного агента, як його вербували, організували його першу поїздку до Москви і наповнили його риторику ключовими тезами радянської розвідки.

Серед численних викриттів у «Американському компроматі» вперше повідомляється, що:

- За словами колишнього майора КДБ Юрія Швеца, Трамп уперше розпочав бізнес понад 40 років тому через магазин електроніки на Мангеттені, співвласником якого був радянський емігрант. Це запустило механізми КДБ щодо його вербування, що зрештою призвело до десятиліть співпраці, яка принесла вигоду і Росії, і Трампу – від нерухомості до реальної політичної влади.

- Запрошення Трампа до Москви в 1987 році офіційно подавалося як ознайомча поїздка для будівництва готелю. Але, за словами Швеца, вона була ініційована високопоставленим офіцером КДБ. Подібні поїздки зазвичай влаштовували для «глибокої розробки» потенційних агентів.

- Перед першою поїздкою до Москви Трамп зустрівся з Наталією Дубініною, яка працювала в бібліотеці ООН на посаді, що, як правило, використовувалася як прикриття для оперативників КДБ.

- У 1987 році, за словами Швеца, КДБ розіслав внутрішню телеграму, в якій повідомлялося про успішну активну операцію за участю щойно завербованого американського агента. Цей агент розмістив цілі сторінки реклами у The New York Times, The Washington Post і The Boston Globe, де просував політику, що відповідала інтересам КДБ. Автором цих реклам був Дональд Трамп, який, за словами Швеца, став «особливим неофіційним контактом» КДБ.

Окрім зв’язків Трампа з КДБ, «Американський компромат» також розкриває:

- Як Джеффрі Епштейн і Трамп роками боролися за владу і фінансову перевагу. Епштейн став мільйонером, зокрема завдяки підтримці батька Гіслейн Максвелл — медіамагната Роберта Максвелла, який, ймовірно, був шпигуном і, за чутками, дав Епштейну від 10 до 20 мільйонів доларів перед своєю смертю в 1991 році.

- Як секс-трафікінгова мережа Епштейна і Гіслейн Максвелл забезпечувала джерело і ринок для збору сексуального компромату.

- Як цей же трафікінг сприяв тому, що молоді жінки з можливими зв’язками з російською розвідкою отримували доступ до найвищих рівнів Кремнієвої долини, штучного інтелекту, суперкомп’ютерів і мережевих технологій. Це відбувалося в той час, коли Володимир Путін заявив: «Хто стане лідером у сфері штучного інтелекту, той стане правителем світу.»

- Як Джон Марк Дуган, колишній заступник шерифа округу Палм-Біч у Мар-а-Лаго, заявив, що отримав 478 відеозаписів, конфіскованих під час розслідування справи Епштейна. Він утік до Москви, став лише четвертим американцем, який отримав притулок у Росії, і швидко здобув доступ до найближчого оточення Путіна. Це ще один приклад того, що компромат зберігає свою максимальну цінність, поки не використаний.