ПЕРЕМОГТИ ЗВІРА

 

11-й рік вже триває рашистська агресія в Україні. Не перша за останні століття. Особливо ХХ століття було «щедре» на агресію росії по відношенню до України: ленінське вторгнення, ріки крові в Харкові, в Криму, в інших місцях, червоний терор, Голодомор, табори, розстріли, мільйони замучених і зламаних, ІІ Світова, яку почали 2 тирани, гітлер і сталін, і в якій загинули мільйони українців...

І від 2014 року знову та сама росія до нас з тим самим: з претензією на нашу землю, на нашу мову, культуру, незалежність; з претензією на наше існування в цьому світі. З черговою агресією. Безпардонно, брехливо, підступно, гібридно, підло...

2022 року, рівно 2 роки тому, ця агресія стала повномасштабною. І триває... Знову доторкнулася мільйонів. Цей агресор не вміє інакше: у нього все погане і зле завжди масштабне, передусім агресія, вбивства, голодомори, геноциди, загарбання. Звіру все мало, звір постійно голодний...

На щастя, Бог не покинув нас, ані світ не кинув нас на призволяще, попри претензії багатьох чи то до Бога, чому це все допустив, чи то до світу, чому так поволі спішить з допомогою... На щастя, живемо у часі, коли така агресія не пройшла ось так, як сотні інших подібних у минулих віках, коли більший просто нападав на меншого, захоплював, вирізав, міста руйнував – і все, мало хто реагував. Живемо у досить солідарному глобалізованому світі, де все пров'язано, тому, слава Богу, ми не залишилися один на один зі звіром.

Попереду важкий шлях, піт і кров, сльози, страждання і смерті, бо агресивний звір і не думає відступати, бо у нього одна мета: зжерти. Однак наша мета – не дати себе зжерти, вигнати агресивного звіра зі своєї країни, зі свого життя, перемогти його, відбити бажання і сили проявляти агресію. Наша мета – перемогти, щоб жити. Жити у свободі і мирі, у Божій благодаті і у братерській злагоді.

І нехай у цьому допоможе нам Всемилостивий Бог!

Adiutorium nostrum in nomine Domini,

qui fecit caelum et terra!