ОДНА КОЛИШНЯ КРАЇНА

 

Колись багато років їздив до однієї парафії на півночі Італії, недалеко від Тревізо. Допомагав там перед Різдвом і перед Пасхою. Це італійська область Венето, столицею якої є, відповідно, Венеція.

При тій парафії знаходяться сестри-домініканки, які керують там приватним дитячим садочком. До садочка, до речі, не лише католики віддають свою малечу, але теж інші, в тім теж багато мусульман-переселенців з Африки.

Сестри вже старші, і в них разом з о. Франциском, настоятелем парафії (який, на жаль, вже помер свого часу від Ковіду), ми спільно обідали і вечеряли. При столі розмовляли постійно на різні теми. Гарна така нагода, чи то на парафії, чи вдома у настоятеля, чи власне у сестер розмовляти і підтягувати італійську.

Так ось сестри одного разу питають, чи у нас там, звідки я, щось є подібне, як у Італії. Ну, фрукти там чи ростуть, і все таке. Кажу так, ростуть, виноград у мене вдома є, брат вино робить. Сестри були сильно здивовані. Виявляється, Україна для них була далеким краєм, якоюсь екзотикою, десь щось типу Сибір. Італійцям набагато ближче якась Північна Африка, аніж Центральна Європа.

Потім сестри питають, скільки днів я добирався до Понте делла Пріула (це те село, в якому на парафії я допомагав). Кажу 2 години летів. Тоді WizzAir літав прямим рейсом з Києва до Тревізо. А з Тревізо 18 хвилин потягом до Понте. Здивуванню сестер не було меж: як з такої далечини всього за 2 години можна прибути!?

Я не витримав, і кажу: Сестри, ми ж колись в одній країні жили! Так що не так від нас до вас і далеко!

 

***

На мапі: Австрійська Імперія 1850 року, до якої входить крім Австрії, Угорщини та інших країн також північ Італії і захід України.