ЖИРНО

Перед початком Великого посту є різні традиції «відпусту» звичайного періоду. У Бразилії це «Карнавал», що дослівно з видозміненої латини перекладається як «прощавай, м'ясо». У православних і греко-католиків це щось подібне по назві, хоча геть інше по формі, тобто «М’ясопуст» (те саме «прощання з м'ясом»).

За поребриком – це язичницька «маслєніца», що святкувалась ще на честь бога Велеса, тобто сьогодні це бліни, лєпйошкі, санкі, гулянія, самовар і все таке.

В Польщі і Німеччині – це «Жирний четвер», коли можна останній раз переїдати, а незмінним атрибутом цього дня є солодкі пончики з трояндовим повидлом та хрустики (вергуни). Частково ця традиція перейшла і до нас, але в основному на Західну Україну, і здебільшого серед римо-католиків.

Щоправда, «жирний четвер» теж має язичницькі коріння: ще древні римляни святкували такий день, з переїданням, коли теж готували пшеничні пончики, щоправда з беконом.