МОСКОВІЯ І ДОМОВЛЕНОСТІ

22 липня 2022 року, рашисти підписали в Стамбулі документ, в якому, між іншим, написано чорним по білому:

«Сторони не здійснюватимуть жодних нападів на торгові судна та інші цивільні судна і портові споруди, які беруть участь у цій Ініціативі».

Після цього читаю новину: «Міністерство закордонних справ України вважає, що досягнута у турецькому Стамбулі домовленість про експорт зерна морським шляхом повністю враховує безпекові інтереси Києва».

Ну що ж, граблі, так граблі...

Сьогодні, 23 липня 2022 року, рашисти здійснили ракетний обстріл одеського порту, з якого власне має вивозитися зерно, і про який отже є також мова в документі.

Отто фон Бісмарк, або хтось, кому цитату приписують, був великим реалістом щодо різних документів, які підписує московія і потім, буквально через годину-дві, публічно підтирається цим папірцем. Твердячи, що «умови змінилися». Але чи це, навіть якби було правдою, нівелює домовленості?

Невміння і небажання триматися за будь-яких умов домовленостей, які підписані - це вже генетична хвороба московії. Брак культури, як політичної, дипломатичної, військової, так і просто людської, стало на росії нормою і подається місцевим обивателям як «перемога» над опонентом. А ті власне так це і сприймають.

Жодного сорому чи перепрошень. Хами не перепрошують і не соромляться. А дикуни та злочинці взагалі ще більше утверджуються у своїй правоті, коли «кидають» когось через різні з ним «договори».

Проте. Якщо з московією давно вже все ясно, то далі неясно чи то з нами чи то з рештою цивілізованого світу: чому ми, стільки разів обпалившись, підписуючи щось з росією, знову і знову прагнемо з нею щось підписувати? Страх? Непевність? Дурість? Наївність? Віра, що московія стане іншою, поки існує?

З московією можливий лише один-єдиний дієвий договір. Той, який буде підписаний після її демонтажу, тими, які прийдуть на зміну московитам, і то лише, якщо довший час будуть під повним контролем цивілізованого світу. Як Німеччина чи Японія після поразки у ІІ Світовій війні.

А тому, лише перемога, лише демонтаж московії! До того часу, як би дехто чи тут, чи на Заході, не самообманювався – повторно і знову – жодні домовленості з цим імперським антилюдським монстром нічого не дадуть. Рано чи пізно цей монстр на генетичному рівні запрагне публічно підтертися цими домовленостями.

Що скоріше ми всі це все усвідомимо, то швидше оберемо властиву стратегію в розмовах з московією. І тим скоріше демонтаж цієї країни, якій не місце у ХХІ столітті, бо вона загрузла у декілька століть позаду, відбудеться. На благо всіх – і світу, і самого того сліпого народу (вірніше: народів), що населяє території московії.