КАВА З МОЛОКОМ БЕЗ САХАРА

 

В одній групі на ФБ, щось типу «Пишемо грамотно українською», хтось пропонує не вживати «сахароза», а замість цього – «цукроза», так мовляв по-українськи. Хтось там ще питає, чому ми говоримо «кофеїн» а не «кавоїн», ще інший, чому «лактоза» а не «молокоза»... Можна би продовжити список питань: чому «фруктоза», чому «глюкоза», або чому «галактозу» не назвати «чумакозою» і т.п.?

Сахар і цукор – це слова синоніми і походять від одного і того ж слова - від санскритського śarkaraḥ, що там означало «пісок», «піщинка», «галька», ну і теж тодішній цукор. Пізніше греки перейняли те поняття і воно в них звучало як σάκχαρον (сакхарон). А вже від греків деякі слов'яни, в тім теж Київська Русь. Натомість, трохи згодом в українській з'явилося «цукор», і його шлях в нашу мову був досить довгим.

Згідно етимологічного словника української мови під редакцією О.С. Мельничука, українська перейняла поняття «цукор» з польської «cukier», поляки перейняли від німців «Zucker», німці взяли це від італійців «zucchero», а італійцям це залишилося з латини «succerum». Щоправда, раніше римляни перейняли те від греків, і слово первісно писалося подібно «saccharum». Ну а звідки взяли греки, вже було вище.

Тому твердити, що «сахар» – це не наше, а от «цукор» українське – це повна нісенітниця. Зрештою, власник Фейсбука міг би підтвердити.

Щось подібне з «кофе» і «кава». Що одне, що друге – не українського походження, та і як може бути, коли тут цей плід не вирощують? Поняття взяте з арабського «qahwa», хоча араби в давнину не пили каву, а цим поняттям називали сорт вина. Потім слово помандрувало до торговців-голландців, і вже в нідерландській мові стало «koffie», потім його перейняли британці, і у них воно стало «coffee». В українській «кава» знову таки скоріше за все взялася з польської «kawa», а у поляків – з турецької, в турків від арабів ну і ось щось таке... Тому знову, нісенітниця, що «кава» – це типово українське, натомість «кофе» – ні.

З «українським» «молоком» знову подібна історія, і німці з їхнім «Milch» чи англійці з їхнім «milk», чи теж голландці з їхнім «melk» цьому підтвердження. Тому варто перед тим як ширити стереотипи про щось «чисто українське», поритися у джерелах. Бо в принципі, найбільш розвинені на сьогодні ті мови, які мають найбільше запозичень. Прикладом тут є англійська, яка стала світовою, бо має понад 60% запозичених слів. Найбільш натомість примітивні ті, що нічого не запозичали і сидять собі зі своїми 50-сторінковими словниками десь на Чукотці чи в околицях і радіють свіжому повітрю і білому снігу