ВІДКРИТЕ СУСПІЛЬСТВО?

 

30 травня 2021 на сторінці Громадської організації БАТЬКИ SOS з'явився допис під назвою «А присутність священика на урочистому заході в державній школі – це нормально?», з відповідними фото з ліцею Петропавлівської Борщагівки під Києвом, де крім голови села Олеся Кудрика та інших представників громадськості, був присутній також запрошений місцевий священник.

В групі почалося обговорення цього інциденту, більшість висловлювала своє «проти» такої присутності духовної особи в державній школі, посилаючись між іншим на 35 статтю Конституції, де мова про «відділення Церкви і школи».

Я лише поставив там декілька питань, навіть не тверджень: «Тобто я, як громадянин України, а ОДНОЧАСНО священник, не маю права прийти до державної школи? Тобто мені, з огляду на релігію, заборонено там бути? Тобто мене можна дискримінувати з релігійних причин, посилаючись на Конституцію, а властиво спотворюючи її? Чи я громадянин другого сорту, бо священник? Тобто, мені заборонено у певних громадських місцях когось привітати, з огляду на мій статус?»

І почалося! Стільки бруду від «толерантних» учасників групи, стільки злоби і ненависті полилося, що мамо не горюй. Я за дискусію, і теж вважаю добрим для Церкви її відділення від держави та ДЕРЖАВНОЇ школи в сенсі освітнього процесу. Повторюю, можна і треба дискутувати про те, що відбувається у державних школах, хто там викладає, кого запрошують і т. д. Дискутувати, а не по-дикунськи принижувати, обливати помиями, висміювати, банити.

35 статтю Конституції постійно перекручують на свій лад різні антицерковні активісти, цитують її частково, спотворюють, надінтерпретують. А ця стаття не є чимось закритим і абсолютним, вона вимагає інтерпретації і також тлумачиться і доповнюється іншими статтями Конституції. Згідно статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом; не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Я твердив, що я, як громадянин України, маю право бути запрошеним до школи. На що почув відповідь «Як громадянин – так, маєте право. Як представник релігійної конфесії – ні!». А це явна дискримінація за релігійною ознакою, коли тобі кажуть, що є публічні місця у державі, куди іншим можна, а тобі, як представнику релігійної організації – ні. Власне 24 стаття Конституції.

Але це не найгірше, не зважаючи на весь бруд і ненависть від дописувачів у свою адресу, мені не звикати, я за дискусію. Найгірше те, що пані адміністраторка групи, і одночасно співголова Громадської організації «Батьки SOS», Альона Парфйонова, банить у групі без попередження всіх підряд, хто висловлює якісь свої релігійні переконання чи думки, що нічого поганого у запрошеному на лінійку священнику не бачить.

Одна пані написала мені в агресивному тоні (зазвичай дискутували зі мною або агресивно або зверхньо-насмішливо): «Я громадянка України і атеїстка лізу у вашу церкву? Ні! То і ви ідіть лісом! Не маєте права! Над своїми дітьми експерименти ставте!». На що я відповів, що відколи це українські школи стали власністю атеїстів?

ГО «Батьки SOS» існує за підтримки, між іншим, фондів «Відродження» та «Відкрите суспільство», які сповідують відкритість, толерантність, рівність. Що ж це за відкритість, толерантність чи рівність, шановна пані співголово «БатькиSOS», коли ви у старому-доброму совково-гебельсівському стилі перекреслюєте людину, відразу банячи її, і вона потім не в змозі брати участь у дискусії, відповідати на закиди, чи питання? Це така Ваша дивна одностороння «толерантність» і «відкритість»?

Прикро, що такі антиукраїнські організації існують в Україні, виступаючи проти більшості населення України, ділячи суспільство на кращих і гірших, преферуючи лише атеїзм, світськість, безбожність, натомість ллючи агресію і ненависть проти релігії і віруючих, порушуючи власне тим самим Конституцію України, вириваючи з контексту певні статті Конституції, і ігноруючи інші. «Відкрите суспільство», яке сіє війну, а не мир і взаємопорозуміння між різними групами у суспільстві, не є відкритим апріорі, лише лицемірно цією «відкритістю» прикривається. А насправді це нагадує тоталітарну закриту секту «для своїх вибраних».