ГЕНДЕРНІ ПОТЯГИ

Після відомого випадку у потязі «Маріуполь-Київ», коли в ніч 31 липня 2020 року на Анастасію Лугову, дикторку і телеведучу, напав один раніше судимий тип, прагнучи її зґвалтувати, і при цьому сильно побивши, і це все на очах її дитини, одна пані написала пост, що прагне їхати в купе лише з жінками, «...бо ж вони, зазвичай, не хроплять, не розкричують свої ноги на сидінні, від них не так часто і не так сильно чути сигарети, алкоголь чи піт, у них не такі пахучі шкарпетки, вони рано лягають, вони не розкладають газетки з таранкою під пиво, вони не дудлять горілку півночі...» і ще багато інших стереотипно-емоційних та негативних описів чоловічої статі... І на завершення: «Я хочу, щоб жінки мали опцію гендерно-сегрегованих купе (вагонів) в українських потягах усіх напрямків».

Поминаючи сексизм такого опису чоловіків, хочу лише сказати дві речі. По-перше, з сусіднього купе або навіть вагону завжди може прийти якийсь ідіот до вашого купе і під якимось приводом ввійти, і тоді вся ця сегрегація виявиться коту під хвіст. Якраз присутність якогось чоловіка у вашому жіночому купе, могла б врятувати вас від неприємних типів. І по-друге, я, чоловік, теж не хочу їхати разом з тими, які хроплять, розкричують свої ноги на сидінні, від яких сильно чути сигарети, алкоголь чи піт, і у яких такі пахучі шкарпетки...

Але пані це не цікавить, її цікавить соціально-гендерна справедливість лише у межах її власного гендеру. На решту, тобто на чоловіків, і на їхній вибір чи пріоритети – плювати. Головне – змішати всіх з лайном і представити це у емоційному пості. Нічого дивного, що відразу з'явилися в коментарях якісь чоловіки, які почали переконувати, що це «не про них і вони не такі», на що тут же з'явилися пані активістки-феміністки: «Ні, про вас, і ви всі такі - брудні і небезпечні». Се ля ві.