НОВИЙ ПАРЛАМЕНТ 2019

Парламентські вибори завершилися, результати по партіям біль-менш відомі. Мій голос не пропав, бо не голосував за непрохідних. Ні, це не виборці винуваті, що непрохідні не пройшли, це непрохідні винуваті, що вони – непрохідні. Варто брати відповідальність за вибори на себе, а не скидувати її на виборця.

Кажуть, голосувати треба за політичною платформою, ідеологічно, а не як менше зло. Ідеологічно, але одночасно реалістично, щоб не зменшувати своєю впертістю позитивні голоси в парламенті. На жаль, але впертість багатьох представників і прихильників партій так і не відкрила їм очі, як належить працювати і куди рухатися, зберігаючи при цьому свою ідеологію. А тому так, непрохідні винуваті за свою непрохідність. Не раз дискутував з представниками тих партій – це як зі Свідками Єгови, залізобетонна стіна і брак будь-якої реакції на власні помилки. Ну от на виборах і пожинають свою гординю.

Тепер буде досить оновлений парламент. Головне, щоб народ врешті усвідомив, що нова влада, і президент і парламент з його більшістю, відтепер повністю відповідальні за те, що відбуватиметься в країні у політиці та економіці. Звалювати на попередників вже довго не вийде, а на парламент, що «вибрикується», тим паче. Вся повнота влади законодавчо-виконавчої буде по суті в одних людей. І хай будуть готові нести за це відповідальність. І слухати критику. Будь-яку.

І дай Боже, щоб народ врешті вже прозрів, хто є хто, що є що, і хто за ким чи чим стоїть. Тому, не зважаючи на все, є і позитив в даній ситуації: непевність розсіюється, карти відкриваються, повноваження дані, результати очікуються. Громадянське ж суспільство, хоч і слабке все ще в Україні, нехай слідкує і контролює нову владу. А влада нехай пам’ятає, що тут Україна, а не Росія: наш народ довго не вміє обожнювати діючу владу.