ТИША І БЛАГОДАТЬ

Їду собі 27 квітня 2019 року, у Велику Суботу в потязі, плацкартом зі Львова до Мукачева. Їхати плацкартом – це завжди колоритно, а деколи з огляду на гамір, запахи і загальну атмосферу не дуже й прикольно...

Але сьогодні зі мною сидить пара, з вигляду як близькосхідні терористи, у всякому разі чоловік, подібний дещо до аль-Багдаді – шефа ІДІЛу... Хоча, скоріше за все – це роми. Не бідні, як можна судити з вбрання і гаджетів...

Є інколи речі, які «погані самі в собі», але не завжди «погані для інших». Так от, ця пара – глухоніма, спілкується жестами. Це фізичне обмеження без сумніву є чимось поганим. Хоча вони досить життєрадісні і оптимістичні.

А я от перший раз їду собі плацкартом в тиші, спокої і благодаті. Навіть захотілося помолитися за глухоніму пару, щоб Господь їх якось підтримував і благословив.

У цю Велику Суботу бажаю всім гарного і спокійного дня, тихої і мирної підготовки до Воскресіння Христового, до зустрічі з Тим, який відкривав очі сліпим, вуха глухим і уста німим.