І ЯК ТЕПЕР ДО «КНИГИ ПОМЕРЛИХ»?

У Краківському домініканському монастирі жив один отець, Кипріян. Викладач, професор, але теж вів хроніку монастиря. Записував, між іншим, короткі замітки до «Книги померлих». Там вносилися основні дані про померлого брата і декілька речень про його життя.

Бувало, отець Кипріян не дуже знав життя якогось брата, бо той, приміром, був довший час в іншому монастирі, а не в Кракові. Тому, коли брат важко хворів і вже помирав, о. Кипріян спішив до нього, і питав, щоб розповів трохи про себе, бо мусить записати про нього в «Книзі померлих». Ну, щоб там все було правильно і все таке. У деяких вмираючих непогано так тиск піднімався від візитів о. Кипріяна :-)

Вчора, 6 грудня 2018 року, також помирав один брат, і відійшов у вічність після обіду, проживши майже 87 років. Але о. Кипріян вже до нього не прийшов, щоб спитати про дані до «Книги померлих». Бо був ним він сам. Брати померлого згадують про це з посмішкою :-)

P.S. До речі, народився о. Кипріян у Старій Скваряві – це село на південь від Жовкви, зараз Львівська область.