ШВИДКІСНИЙ ГАРЯЧИЙ СЛИМАК

Традиції «совка» - наше все. Опалювати в поїзді марки «Хюндай» – «бо зима надворі» – треба так, щоб народ у вагонах мав зняти з себе все, що має на собі. Особливо, коли сидиш біля вікна, знизу віє якась пекельна жара до самого обличчя. Ну, або інша крайність – холод і мороз у вагонах. Особливо – у електричках. Причому, в одному вагоні жарко, в іншому – холоднеча. Дивина! «Регулятор температури», чи «клімат-контроль» – ні, не чули.

Але жара, наприклад, в «Хюндай» це таке, можна витримати, та й метушіння перед виходом теж пересидіти, коли народ починає масово, знову по «совковому» заздалегідь одягатися і ставати в переході – як би не встигне на якийсь літак. А от «швидкісний інтернет», швидкість якого один слимак на метр за годину – це щось! Сидиш і псуєш собі нерви: якась звичайна сторінка відкривається 2-3 хвилини, або й взагалі. Це, напевно, таке «заохочення», щоб не морочити собі голову з цим «швидкісним інтернетом», а взяти в руки книгу і читати. Якщо так, тоді хвала керівництву УЗ, що дбають про інтелектуальний рівень населення...

Проте, про всяк випадок, хотілося б все-таки, щоб назва «швидкісний інтернет» не була брехливою. І вже не перший рік. На дворі 2018, а швидкість того «слимака» в «Хюндаї» гірша, аніж в епоху «dial-up» (хтось з молоді пам'ятає, що це?).