ПРАВИЛЬНА І НЕПРАВИЛЬНА БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ

Писав ще рік тому у дописі про «охлос» і «демос», яка є природа корупції, але дехто продовжує вірити в «імпічмент, що вирішить раз і назавжди корупцію в країні». І це в парламентсько-президентській країні, де «схеми» залежать від ЦІЛОГО владного олімпу, а не від однієї людини. «доброго», чи «поганого» царя. Патерналізм - наше все, поки що... Боротьба з корупцією – це системна боротьба, з УСІМА її причинами, а не лише з вибраними та популістами представленими, як «джерело корупції»...

«Саме він несе всю відповідальність за стан корупції в країні» – чути від учасників протестів. Частково воно і так, але лише ЧАСТКОВО. А боротьба з частковим дасть часткові результати, а отже залишить ракову пухлину, якою є корупція в країні, недовирізаною, і ця пухлина далі розростеться через метастази. За допомогою тих, які якраз і боролися з частковим. Бо не вірю, що популісти можуть побороти корупцію. Але очолити її – так.

Я не юрист, але теж не ведуся на популістичні крики тих, які переконують народ, що в нашій країні Президент за все відповідальний. Бо в нас Парламентсько-Президентська країна, і тому відповідальні ВСІ. І коли я чую від якогось депутата Ради слова: «Влада обманює і обкрадає народ!», тобто це слова людини з влади, то мені хочеться чи то плакати, чи то сміятися. Ніякого рішення стосовно корупції Президент не прийме, поки це не узгодить з Парламентом. І деякі в Раді, замість приймати відповідні рішення і нести на підпис Президенту, воліють займатися популізмом.

Коли всі замішані в корупцію у тій чи іншій мірі, хтось дієво, хтось на рівні нічого-не-робіння в законодавчому полі, хтось на своєму подвір'ї через міні-хабарі, то перекидування відповідальності на «козла відпущення» – це так «обнадійливо»! Але теж так наївно. Бо це черговий обман суспільства, як і з ким боротися, щоб корупцію викоренити, або вірніше – зменшити до мінімуму, як це є у цивілізованих країнах з сильним громадянським суспільством.