І ЯК ТЕПЕР ЖИТИ ДАЛІ?

Згідно з указом Президента України Порошенка від 15 травня 2017 року, в Україні заблокують VK, mail.ru. Одноклассники, і далі по списку ... Це не «ущемление прав и свобод», а «вимушене лікування». Коли організм починає хворіти з приводу «неправильного харчування» чи «стилю життя», його в цьому обмежують. А коли з'являються метастази, інколи, на жаль, потрібне хірургічне втручання.

Суспільство розділилося з приводу зникнення з їхнього життя в найближчому майбутньому російських соціальних мереж. До речі, це лише уламок відсотка від того, на що накладені санкції – у списку майже 470 російських фірм і понад 1200 російських громадян. Але народ волає (а дехто навіть істерить), що це «абсурд і тупість», «Пн. Корея», «не те роблять», «а що створили самі?», і така подібна от літанія контраргументів...

Аргумент зі «свободою» взагалі смішний і показує тотальну інфантильність у ЦЬОМУ конкретному випадку. Свободу належить власне захищати від посягання і від зловживання нею сусідом-агресором... Але це таке, дехто скаже, «я сам вирішуватиму, що дивитися, і куди заходити». Спробуйте в Європі зайти на нелегальний контент, чи скачати нелегальну музику, або навіть подивитися в Ютюбі нелегальний і неавторизований ролик! Там суцільні заборони, бо держави власне дбають про свободи і права. ВСІХ, а не лише частини.

Але головне, що людям як би плювати, що це продукт країни-агресора, який приносить десятки мільйонів доходу в казну РФ, а звідти гроші теж йдуть на армію і озброєння РФ, і на війну на Донбасі в тому числі. Головні аргументи, після «ущемления свобод», це: «а як тепер мій бізнес?», «а як тепер книги читати?», «а як тепер музику слухати?», «а як тепер спілкуватися з тими, які лише там, і більше ніде?» Щодо цього останнього: якщо дійсно цінять спілкування з Вами, то зареєструються у ФБ, наприклад. Щодо решти: то як собі весь інший світ з цими «проблемами» радить?..

Ще є аргументи: «а газ вже теж заборонимо з РФ?», «а бізнес теж вже прикриємо?» і т. д. По-перше, все по порядку, і до всього дійде час, і зробити це треба буде. Зрештою, у санкційному списку сотні російських фірм – нарешті! А по-друге, починати треба з головного, що найбільше і в першу чергу завдає шкоди: пропаганда та інформ-війна. Є в списку теж інформаційні видання та телерадіомовні компанії.

Звідки стільки «болю» за втратою російських інтернет-ресурсів країни-агресора? Більшість цього не усвідомлює, але ми далі знаходимося у полі «русского міра», у «радянській матриці», у подібній ментальності... Ми можемо бути сильними патріотами в теорії, але як дійде до практичної справи: позбутися чогось «рідного, мого, незамінного», не зважаючи, що воно родом з «русского міра», та ще й контролюється переважно спецслужбами, тоді починається незадоволення, осуд, а навіть істерика...

У мене теж ще є друга електронна адреса на Мейл.ру, створена ще 1999 року, пробував якось у 2014 році перевести все на Гугл, на мою від декількох років першу адресу, потім ще у 2015-му, але щось технічно не виходило. Тепер буду змушений це зробити. З Однокласників і ВКонтакті виписався весною 2014 року, коли почалася агресія РФ. Теж багато чого втратив, але сумління не дозволяло мені там залишатися... З бухгалтерію без 1С більшість світу собі якось радить, і то непогано. Зрештою, в мережі вже повно списків альтернативних програм. Вихід завжди можна знайти, якщо хотіти.

Але якщо більше егоїстично прив'язуватися до «мого», прикриваючи це «свободою і вибором» (які в умовах інформаційної війни мають геть інше значення), а не до виходу з «радянської матриці», і таким чином до справжнього звільнення і свободи, то тоді дійсно – важко на душі... Проте з єгипетської неволі вже час остаточно виходити, які б там смачні «часник і хліб» не були. Зрештою, вихід з чогось старого - це завжди шанс для пошуку (і створення) нового.