ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ СХОДУ УКРАЇНИ

Багато хто думає, навіщо нам той Донбас, якщо там не люблять Україну, українське й українців? Що робити після видворення покидьків з РФ, що приїхали тут розпалювати війну, з місцевим населенням, у більшості з потомками колись завезених на українську землю жителів Бєлгородської чи Воронєжської областей?

Є декілька варіантів.

1) Вислати їх до Росії. Однак міжнародна спільнота на це не погодиться та й Росія вже «не-по-детски» активізує «защиту русскоязичних».

2) Насильно українізувати. Ну, може пані Фаріон і має якісь ідеї щодо цього, але у ефективності їх, думаю, кожен адекватний сумнівається.

3) Прививати любов до батьківщини поступово, роками. Але скільки можна! Вже 24 роки «прививають», а воно все гірше.

4) Махнути на все рукою, федералізуватися, ввести двомовність. Ага, північний сусід «щиро» цього прагне, і після цього візьме і заспокоїться. Щас!

5) Не придумувати велосипед, а просто взяти досвід інших цивілізованих країн: щоб бути громадянином країни, крім своєї мови (другої), належить знати також державну (першу), знати історію, не підтримувати агресора-сусіда, не паплюжити українську символіку, не принижувати чи переслідувати україномовних чи патріотів, ну і далі ще цілий ряд умов.

Якщо ж не вийде з цим цивілізованим варіантом, тоді – прапор вам в руки і цивілізований документ до кишені: «Посвідчення особи без громадянства».