КОМУНІСТИЧНИЙ МАНІФЕСТ ВІД НАЦІОНАЛІСТІВ

Об'єднані мітингувальники, що пройшлися центром Києва 22 лютого 2017 року, висунули владі Ультиматум. Щоправда, безстроковий, що робить його дещо подібним до «останнього китайського попередження»... Серед цілком слушних вимог владі в Ультиматумі, зашорилися туди і такі:

1. Припинити соціальний, тобто ціновий, тарифний та пенсійний пограбунок! Бо це «затягування пасків на шиях українців».

2. Не розпочинати і «навіть не думати» «прихватизувати» стратегічні та прибуткові підприємства! А вже «незаконно приватизоване» - повернути у власність держави. «Національні багатства – на службу Україні!»

3. Не скасовувати мораторій на торгівлю українською землею! «Бо ця полита кров'ю і потом земля – власність Нації, а «продаж землі – це торгівля Батьківщиною».

Мітінгувальники позиціонують себе як «націоналісти», ніби праве крило... Чи вже ні? Вже соціал-націоналісти? Бо щось виглядає, що ці вимоги писалися у співавторстві з паном Симоненком, або від нього переписувалися. Чи ж той Симоненко мав рацію, коли давно ще колись твердив, що всі партії і угрупування «перед виборами стають комуністами»?

З популізмом, особливо в бідній країні і багатими бандитами-олігархами, можна набрати багато відсотків на виборах, але чи відродити країну? Порівняйте Кубу до Фіделя і після. Фідель все зробив, як в Ультиматумі. Олігархів або прогнав, або повбивав. ОК. Але що збудував взамін?

Яку країну хочуть будувати з такими вимогами? Кубу? Північну Корею? В'єтнам? Чи хтось може навести приклад держави, в якій є втілені в життя ці вимоги, і вона була б високорозвинутою?

А все, виявляється, не випадково. Ще 2012 року пан Тягнибок написав статтю на УП про Ярослава Стецька і його погляди, в тім теж економічні.

«Практичним орієнтиром такому ладові є наділення верстви праці власністю на засоби виробництва, «усуспільнення приватної власності на основі власної праці». Стецько був прихильником одержавлення важливих царин економіки і виступав за: «Забезпечення за державою власності на необхідні засоби виробництва, чого вимагатиме загальнонаціональне добро і що диктуватиме раціональність самого життя».

Іншими словами, «Свобода» хоче будувати сучасну економічну політику (яка вже давно постіндустріальна) на сліпому слідуванні статті 26-річного хлопця, який народився більше століття тому, не мав економічної освіти і практично ніде не працював...