ЛІТУРГІЯ У ЛЬВІВСЬКИХ ВАСИЛІЯН: (ПОВЕРХНЕВИЙ) ПОГЛЯД ЗІ СТОРОНИ

Відвідав 14 січня 2017 року, в день Св. Василія Великого, урочисту Службу Божу у храмі св. Андрія на Соборній площі, де служать Отці Василіяни.

Декілька спостережень:

1) На Літургії згадується не «Патріарх Святослав», а «Верховний Архієпископ Святослав» – так як і в Служебнику написано.

2) Всюди, де є згадка «православні», це слово опускається – так, як не є в Служебнику.

3) Народ в храмі в певних моментах (Євангеліє, «Свят» і далі, Причастя) стає на коліна – цього нема вже і в більшості римо-католиків.

4) Присутні дзвіночки (перед Свят, на преісточення і т. д.) – цього теж вже майже нема у римо-католиків (може за винятком багатьох ще на Галичині).

5) Хор на Службі Василія Великого співає піснеспіви з Йоана Золотоустого, тобто коротші, а тому настають після закінчення співу паузи, і священик на голос читає решту довгих молитов.

6) Інтер'єр храму – абсолютно латинський, навіть іконостасу немає, і така ситуація в найближчому часі навряд чи зміниться – переробити храм «по-східному» не дозволить влада (та й чи хочуть цього василіяни?). А тому «атмосфера» буде і далі в деякій мірі сприяти «латинізації». Або вірніше, місцевій різновидності Візантійського обряду.

7) Народу у храмі повно, десь до тисячі буде, стоять і у притворі і деякі навіть на дворі.

P.S. Поза поверхневими спостереженнями, які для мене не є критичними, Літургія була хороша, і вважаю, що люди тут моляться, переживають Літургію, беруть участь у Таїнствах Церкви.