ОДИН З КРАЩИХ ТЕАТРІВ УКРАЇНИ
Принаймні, так говорять
про Львівський Академічний театр ім. Леся Курбаса, що на однойменній вулиці.
При чому, став таким за відносно короткий час, бо заснований 1988 року.
Театр став знаменитим між іншим за новації та унікальність. Першим здійснив постановки діалогів Григорія Сковороди, Платона, поезій Василя Стуса, Богдана Антонича, драматичних поем Ліни Костенко.
Увесь цей час театр працював як унікальний методологічний центр, опанував і розробив цикл театральних методик та тренінгів акторської психофізики, пластики, голосу, провів серію спільних проектів з Workcenter Єжи Гротовського (Італія), Школою драматичного мистецтва Анатолія Васильєва (Росія), Осередком театральних практик «Gardzienice» (Польща), Саратозьким міжнародним театральним центром (США), проводив цикл лекцій та майстер-класів в Єльському, Колумбійському, Пенсильванському та інших університетах і театральних школах США.
Критика називає цей колектив унікальним театральним явищем, бо він повернув українській сцені інтелектуальний престиж, створив свою методологічну школу і поєднав багатогранну сценічну практику з процесом пізнання Людини.
Побував сьогодні вечером, 11 січня 2016 року, на виставі «Благодарний Еродій» за мотивами п'єси Григорія Сковороди. Поліфонічний спів, чудові і живі діалоги, декорації, акробатика, гра на інструментах, гра світла – це лише невеликий перелік того, що можна тут побачити і почути.
Театр сам по собі невеличкий, десь на 60 глядачів. Але для прем'єри місць може з'явитися і 100 – місця легко переобладнуються, а інколи можуть бути і навколо вистави, а сама вистава відповідно – в центрі. Сьогодні на виставі було майже 50. Глядачі сидять фактично на авансцені і актори вільно переміщаються під час гри між рядами (і взагалі вільно переміщаються між сценою, авансценою, балконами), деколи навіть ведуть діалоги, сидячи на якомусь вільному місці серед глядачів, або включають присутніх до гри.
Про «еродія» я чув і раніше, а навіть читав про нього постійно. Але не у Сковороди, а в Псалмах. Це ім'я Сковорода взяв з Псалму 104, який читається на початку Вечірні у Східній Церкві.
«Тaмо птицы вогнездятса, еродиево жилище предводителствуетъ ими». «Єродій» старослов'янською – це українською «лелека». Тому багато було у виставі про птиць, які є вільні, про політ, передусім духа, і найбільше – про вільне серце та про благодаріння.
Взагалі, Сковорода вплів багато релігійних мотивів у свій твір, прагнучи показати, що для людини є найцінніше. І акторам досить добре вдалося переконати в цьому теж глядачів, вони вели свої діалоги не так між собою, як з глядачами. Чудовий театр, чудова гра, чудова атмосфера!
Хто буде у Львові, відвідайте обов'язково!
Театр став знаменитим між іншим за новації та унікальність. Першим здійснив постановки діалогів Григорія Сковороди, Платона, поезій Василя Стуса, Богдана Антонича, драматичних поем Ліни Костенко.
Увесь цей час театр працював як унікальний методологічний центр, опанував і розробив цикл театральних методик та тренінгів акторської психофізики, пластики, голосу, провів серію спільних проектів з Workcenter Єжи Гротовського (Італія), Школою драматичного мистецтва Анатолія Васильєва (Росія), Осередком театральних практик «Gardzienice» (Польща), Саратозьким міжнародним театральним центром (США), проводив цикл лекцій та майстер-класів в Єльському, Колумбійському, Пенсильванському та інших університетах і театральних школах США.
Критика називає цей колектив унікальним театральним явищем, бо він повернув українській сцені інтелектуальний престиж, створив свою методологічну школу і поєднав багатогранну сценічну практику з процесом пізнання Людини.
Побував сьогодні вечером, 11 січня 2016 року, на виставі «Благодарний Еродій» за мотивами п'єси Григорія Сковороди. Поліфонічний спів, чудові і живі діалоги, декорації, акробатика, гра на інструментах, гра світла – це лише невеликий перелік того, що можна тут побачити і почути.
Театр сам по собі невеличкий, десь на 60 глядачів. Але для прем'єри місць може з'явитися і 100 – місця легко переобладнуються, а інколи можуть бути і навколо вистави, а сама вистава відповідно – в центрі. Сьогодні на виставі було майже 50. Глядачі сидять фактично на авансцені і актори вільно переміщаються під час гри між рядами (і взагалі вільно переміщаються між сценою, авансценою, балконами), деколи навіть ведуть діалоги, сидячи на якомусь вільному місці серед глядачів, або включають присутніх до гри.
Про «еродія» я чув і раніше, а навіть читав про нього постійно. Але не у Сковороди, а в Псалмах. Це ім'я Сковорода взяв з Псалму 104, який читається на початку Вечірні у Східній Церкві.
«Тaмо птицы вогнездятса, еродиево жилище предводителствуетъ ими». «Єродій» старослов'янською – це українською «лелека». Тому багато було у виставі про птиць, які є вільні, про політ, передусім духа, і найбільше – про вільне серце та про благодаріння.
Взагалі, Сковорода вплів багато релігійних мотивів у свій твір, прагнучи показати, що для людини є найцінніше. І акторам досить добре вдалося переконати в цьому теж глядачів, вони вели свої діалоги не так між собою, як з глядачами. Чудовий театр, чудова гра, чудова атмосфера!
Хто буде у Львові, відвідайте обов'язково!
Коментарі
Дописати коментар