УКРАЇНА В XXII СТОЛІТТІ
Отже, нас тоді вже радше не буде, але наші діти, а декого - внуки, чи наші вихованці, чи діти наших друзів, тих, які радітимуть приходу своїх чад на світ у 2016 році, скоріше за все, доживуть до того часу. Яким вони побачать ХХІІ століття? Скоріше за все, вже не буде інтернету. Буде щось інше, більш досконаліше. Думаю, не буде теж Фейсбуку. Не буде Скайпу, не буде теж комп’ютерів - таких, які ми знаємо з ХХ століття. Скоріше за все, нарешті не буде автомобілів з двигунами внутрішнього згорання. Більшість книг буде оцифрована. Скоріше за все, не буде паперових грошей - ні, це не комунізм настане, лише платіжна система повністю і вже давно перейде на систему електронних балів чи чогось подібного. Праця буде роботизована максимально - не всюди, лише у високорозвинутих країнах. Надіємося, в Україні теж. Населення Землі сягне десь 15, може 20 мільярдів. Їжі вистачатиме, проте, як завжди бувало в історії людства, навіть коли Землю заселяло 100 чи 200 мільйонів - одним вистачатиме більше, другим менше. Експерименти з клонуванням, поєднанням людини з іншими видами ссавців, людини і робота, дадуть нові істоти - розумні, мислячі, з емоціями, проте не повністю людські - у всякому разі “народжені” не з любові чоловіка та жінки. Релігійна свідомість людей зміниться, час загальносвітових релігій пройде, це не держава буде “хрестити” громадян своєї країни, але ті нечисельні послідовники віри в Бога будуть сіллю і світлом даної держави. Будуть у меншості, будуть диваками. Проте, будуть більш вірними Богу і більш ефективними, ніж тепер. Як перші всього 12 Апостолів. Можна ще б довго продовжувати футуристичний список, що буде, і чого, скоріш за все, не буде. Впевненості на 100% і так нема, є лише передбачення можливого. Однак, напевно не буде деяких країн у їх сьогоднішньому виді, системі і кордонах. Не буде імперій типу XVIII-XX століть. Років з 60-80 як вже не буде. Це стосується перш за все сусідки України - її майбутнє вже визначене, а перші 16 років ХХІ століття прискорили цей процес і цю неминучість. Проте головне для нас, в Україні, питання звучить так: чи побачать народжені в Україні, у 2016 році, Україну в ХХІІ столітті? Для того, щоб впала Римська імперія у V столітті, багато було зроблено у ІІ, ІІІ і особливо у ІV столітті. Для того, щоб впала Османська імперія, Австро-Угорська імперія, Російська імперія ХІХ-ХХ століття, потім Радянський Союз - до цього всього причинився ніхто інший, як правителі і жителі даних імперій багато десятиліть до самого їх упадку. Коли зникає з мапи світу якась країна, чи якийсь народ, вина в першу чергу лежить на цій країні і на цьому народові. Бо не передбачив. Бо не збудував міцних фундаментів. Бо не готувався. Бо злегковажив небезпеку. Бо опустив руки і піддався.
Від нас, отже, які живемо тепер, ще на початку ХХІ століття, і входимо у 2016 рік, в якому народяться ті, які доживуть до ХХІІ століття, багато в чому залежить, чи побачать вони там Україну, чи ні. І чи буде вона сильна, процвітаюча, незалежна, повна духовних сил і матеріального добробуту, країна, в якій більшість буде щаслива жити, і до якої більшість прагнутиме переїхати.
Хай Бог допомагає, а ми, українці, стараємося! Ніхто інший крім Бога і нас самих не забезпечить народженим у 2016 побачити чудову країну - Україну, на початку ХХІІ століття.



Коментарі
Дописати коментар